Але поки що геть Москву. Геть цю целюлітну істеричку з її вічними запорами і кризою середнього віку. (Кризою посередності?) Вона, горопашна, все чіпляє і чіпляє на себе дорогі прикраси і шикарне шмаття від провідних кутюр'є, та тільки й надалі залишається незугарною товстодупою курвою на кривих ногах.
Ірена КАРПА "Перламутрове порно"

В мене немає тяги буття кончєною падлюкою.
Ірена КАРПА "Перламутрове порно"

Він зовсім не відчував втрати, ані втоми, що слідує за близькою людиною померлого, і це рівно нічого не означає: любив ти ту людину чи вона тобі була байдужа, як останній трамвай, коли у тебе є гроші на таксі.
Олесь УЛЬЯНЕНКО "Жінка його мрії"

Звитяга породжує легенди, а відчай — брехню.
Василь ШКЛЯР "Залишенець. Чорний ворон"

Любов і взагалі страшна річ, щаслива - ох не меншою мірою, ніж нещаслива, тільки ніхто чомусь про це не говорить...
Оксана ЗАБУЖКО "Музей покинутих секретів"

Мені хочеться навіть додати, що в цьому світі немає особливих мудреців, котрі б знали істину, і змагання між ними тільки й полягає у фігуральності вислову. Інакше не може й бути у світі, де всі пристають з однаковою готовністю і до думки, що слово - Бог, і до тієї, що слово - полова.
Василь ШКЛЯР "Елементал"

Непристойнішою за секс може бути хіба що мода.
Ірена КАРПА "Добло і зло"

Обіцяв пан: кожуха дам, та тільки слово його тепле.
Українське прислів'я

Один-єдиний акт недбалості призводить до вічної втрати краси.
Ірена КАРПА "Перламутрове порно"

Правда — це коров'яча доля. Не коров'яча — це таємничість.
Ірена КАРПА "Перламутрове порно"

Промахнутись на дюйм - промахнутись на милю.
З кінофільму "Золото дурнів"

Раз прийнявши мужчину, жінка неминуче переходить ув іншу зону притягання — просто впадає в час сама, як у грузький потік, всією ваготою свого земного тіла, з маткою й придатками, цим живим хронометром, включно, — і час починає текти крізь неї вже не в чистому вигляді (бо в чистому вигляді він і взагалі не тече — стоїть нерухомо, як тоді в Софії: одним суцільним озером підсвіченого темно-медового присмерку...), а так само втіленим — у рід, родину, в нескінченну хромосомну вервицю вмираючого й воскресаючого, пульсуючого смертною плоттю ґенотипу, — в те, що в кінцевому підсумку заведено звати, за браком точнішого терміна, людською історією. Як у фізиці — послідовне включення (ні, САМОвключення!) в ланцюг: відскочити, щоб поглянути на нього збоку, вже не вийде.
Оксана ЗАБУЖКО "Музей покинутих секретів"

У всіх щасливих випадках напевне знай,
що то заслуга Бога; навіть тоді, коли
світ перетвориться на порох.
Ми всі підемо, і зупинить нас смерть.
Олесь УЛЬЯНЕНКО "Жінка його мрії"

Що більше ласки в диявола, то хитрішу пастку він готує.
Василь ШКЛЯР "Залишенець. Чорний ворон"

Як не робити - можна жити, як не жерти - можна вмерти!
Українське прислів'я

Які, в сраку, книжки, в 12 років? Пізно вже читати — треба будувати особисте життя!
Ірена КАРПА "Добло і зло"