|
Ви думаєте, що я не сповна розуму, а я лиш не сповна щастя.
Марія МАТІОС «Солодка Даруся»
Дуже важко визначитися, що тобi хочеться випити: яблучного,
полуничного чи щось iз цитрусових напоїв, коли стан душi благає про горiлку.
Лариса ДЕНИСЕНКО "Помилкові переймання або життя за розкладом вбивць"
Жоден сатана не має такої сили, як прості люди у час заздрості, ненависті і помсти...
Марія МАТІОС «Солодка Даруся»
І ділити Україну з тими,
З тими, для котрих її - нема...
Павло ВОЛЬВАЧ
І що не вмерли до кінця - дарма.
Павло ВОЛЬВАЧ
Їм здавалось уже -
тут ніколи
нікого
не буде,
А я - є!
Павло ВОЛЬВАЧ
Народ був і лишиться таким поганим,
поки йому самому не стане зовсім зле.
А поки добре – народ поганий.
Тому й нападає на слабшого.
Марія МАТІОС «Солодка Даруся»
Hе можна так дуже любитися, як ці двоє любилися, – на людей не зважали...
бо ніхто, навіть Бог, не любить, коли людина жиє – і лиш тілько тішиться.
Людина, поки на землі, мусить страждати. А на небесах буде тішитися.
Марія МАТІОС «Солодка Даруся»
He тільки люди, але й сатана нервує, коли комусь добре трохи довше, ніж собі планує сатана.
Марія МАТІОС «Солодка Даруся»
Нікому так не є погано, як нашим ворогам, коли нам добре.
Марія МАТІОС «Солодка Даруся»
Сказано: такого щастя не було, нема. І не треба.
Марія МАТІОС «Солодка Даруся»
Та навіть перед смертю, кажуть старі діди, декотрим людям вчувається мелодія «гора-маре»,
бо кажуть, саме з таким розпачливим сумом, такими неквапними кроками – два вліво – два
вправо, щоб не сполохати і не розчавити людину раптовістю, – дає про себе знати близька смерть...
Марія МАТІОС «Солодка Даруся»
Так! Це твоя Батьківщина,
Де не по-твоєму так.
Павло ВОЛЬВАЧ
Шляхи мої немiрянi,
гори мої неваженi,
звiрi мої не надженi,
води мої не ношенi,
риба у їх не цiджена,
птахи мої не зляканi,
дiти мої не лiченi,
щастя моє не злежане...
Оце така я в тебе матiнка,
в руцi Господнiй
Україна синєнебая!
Тодось ОСЬМАЧКА
Що зрада є? Усе на світі зрада...
Оксана САМАРА
Якби кожен вигнав свою біду на царинку та добре роздивився, то бігом хапав би свою назад, бо в другого ще гірша...
Марія МАТІОС «Солодка Даруся»
Якісь гульвіси потягли у ніч
За ноги п'яну непритомну пісню.
Павло ВОЛЬВАЧ
|